Позивний «Ялта» Богдан Добробабенко взяв на честь Криму. Він мріяв, що відсвяткує перемогу з побратимами на Ластівчиному Гнізді.
⠀
А народився Богдан у селі на Кіровоградщині. Там закінчив школу із золотою медаллю й планував стати вчителем німецької мови. Після невдалої спроби потрапити до столичного університету вступив до Луганської академії внутрішніх справ — вивчився на слідчого.
⠀
Майже десять років працював у правоохоронних органах Кривого Рогу. Одружився, став батьком двох синів. Згодом звільнився, їздив на заробітки до Єгипту, працював інструктором із дайвінгу. Після повернення відкрив власну юридичну компанію.
⠀
У 2014 році став учасником Революції Гідності. А в перше літо війни — у день народження дружини — добровольцем пішов на фронт. Пройшов Іловайський котел і оборону Вуглегірська.
⠀
Після демобілізації родина переїхала до Львова. Богдан служив інструктором із підготовки офіцерів. Його згадують як спокійну людину з почуттям гумору й турботливістю про інших. Він ставився із повагою до всіх — навіть до тих, із ким мав справу як із порушниками закону.
⠀
З першого дня повномасштабного вторгнення Богдан повернувся до армії: спочатку — до Інтернаціонального легіону, згодом — до 60-ї окремої механізованої Інгулецької бригади.
⠀
Попри війну він щовечора телефонував додому. Родина сідала за стіл, і Богдан приєднувався до вечері по телефону. Завжди питав, як минув день у дружини та синів — Івана й Іллі. Про себе майже нічого не розповідав. Він був дуже скромною людиною: не мав соцмереж, не говорив про власні заслуги чи зусилля. Лише побратими говорили, що майже кожен із них завдячує Богдану життям.
⠀
У липні 2022 року президент вручив капітану орден Богдана Хмельницького III ступеня. За кілька місяців Богдан зник зі зв’язку на Херсонщині. У 2024 році йому присвоїли звання Героя України. Посмертно.
⠀
Сьогодні родина знову збереться за столом — Богдану виповнилося б 50. Дружина Ірина загадає дожити до звільнення Криму й відвезти на Ластівчине Гніздо дещо від «Ялти».
⠀
А народився Богдан у селі на Кіровоградщині. Там закінчив школу із золотою медаллю й планував стати вчителем німецької мови. Після невдалої спроби потрапити до столичного університету вступив до Луганської академії внутрішніх справ — вивчився на слідчого.
⠀
Майже десять років працював у правоохоронних органах Кривого Рогу. Одружився, став батьком двох синів. Згодом звільнився, їздив на заробітки до Єгипту, працював інструктором із дайвінгу. Після повернення відкрив власну юридичну компанію.
⠀
У 2014 році став учасником Революції Гідності. А в перше літо війни — у день народження дружини — добровольцем пішов на фронт. Пройшов Іловайський котел і оборону Вуглегірська.
⠀
Після демобілізації родина переїхала до Львова. Богдан служив інструктором із підготовки офіцерів. Його згадують як спокійну людину з почуттям гумору й турботливістю про інших. Він ставився із повагою до всіх — навіть до тих, із ким мав справу як із порушниками закону.
⠀
З першого дня повномасштабного вторгнення Богдан повернувся до армії: спочатку — до Інтернаціонального легіону, згодом — до 60-ї окремої механізованої Інгулецької бригади.
⠀
Попри війну він щовечора телефонував додому. Родина сідала за стіл, і Богдан приєднувався до вечері по телефону. Завжди питав, як минув день у дружини та синів — Івана й Іллі. Про себе майже нічого не розповідав. Він був дуже скромною людиною: не мав соцмереж, не говорив про власні заслуги чи зусилля. Лише побратими говорили, що майже кожен із них завдячує Богдану життям.
⠀
У липні 2022 року президент вручив капітану орден Богдана Хмельницького III ступеня. За кілька місяців Богдан зник зі зв’язку на Херсонщині. У 2024 році йому присвоїли звання Героя України. Посмертно.
⠀
Сьогодні родина знову збереться за столом — Богдану виповнилося б 50. Дружина Ірина загадає дожити до звільнення Криму й відвезти на Ластівчине Гніздо дещо від «Ялти».
Թողնել պատասխան